Мигдальне молоко
Мигдальне молоко дуже приємне на смак, структура вязковатая, колір кремовий. Виготовляти його почали ще в Середні століття, намагаючись знайти альтернативу коров’ячому. У той час особливо актуальною вважалася тривалість зберігання: мигдальне молоко досить поставити в тінь при температурі 20-22°С.
Надалі продукт використовували тільки в кулінарних цілях. Діти, яких намагалися годувати мигдальним молоком, слабшали і вмирали за хімічним складом продукт не є аналогом грудного молока і містить, нехай в мізерно малих кількостях, синильну кислоту.
Калорійність мигдального молока на 100 г — 51 ккал, з них 0,9 г білків, 3,8 г вуглеводів і 3,2 г жирів.
Склад нутрієнтів досить багатий. Можна відзначити:
- Вітаміни — Е, ретинол, рибофлавін, нікотинова кислота, фолати;
- Мінерали — кальцій, калій, натрій, фосфор, магній;
- Ліпіди — мононенасичені і поліненасичені.
Користь мигдального молока для організму:
- Зниження рівня глюкози в крові;
- Стабілізація роботи серцево-судинної системи, розчинення холестеринових бляшок;
- Попередження розвитку остеопорозу;
- Поліпшення якості шкіри, волосся і нігтів, попередження вікових змін;
- Прискорення метаболічних процесів, стимуляція перистальтики;
- Підвищення м’язового тонусу, стабілізація скорочувальної функції.
Протипоказання для вживання мигдального молока:
- Захворювання щитовидної залози з-за підвищеного рівня ізофлавонів;
- Заміна грудного молока в меню немовлят — склад значно відрізняється від вихідного продукту;
- Алергічна реакція на мигдаль;
- Ожиріння і цукровий діабет.
При зловживанні продуктом можуть з’явитися запаморочення, тахікардія та діарея. Щоб не спровокувати побічні ефекти, мигдальне молоко вводять у тижневий раціон не більше 2-4 разів.
