Шовковиця біла: користь і шкода тутовника, рецепти страв

Цікаві факти про шовковиці білої

Жителі Сходу називають шовковицю білу «деревом життя», а її плоди — «королевою ягід».

Одне велике рослина має здатність давати до 200 кг ягід, а іноді й до 500 кг.

Християни розповідають легенду про те, що колись під шовковицею білої ховався Ісус Христос. Це дерево і зараз можна побачити в Єрихоні.

На Кіпрі стало прекрасною традицією проводити раз у році фестиваль тутового шовкопряда, до якого тут ставляться з великою повагою.

Існує зв’язок між тутовым деревом і шовковими тканинами. Листя цього дерева — це продукт харчування для гусениці, яку називають шовкопряд, лялечка її свита з шовкових ниток. Звідси і друга назва тутового дерева — шовковиця. Шовк став відомий світу після одного дуже цікавого випадку. Існує з цього приводу легенда. Китайська принцеса Сі Ліїн Ши відпочивала під деревом шовковиці і пила чай. Кокон шовкопряда впав в її чашку. І в посуді з цим ароматним напоєм кокон почав розплітатися, і його тоненькі, але міцні ниточки переливалися на сонці. Ось так люди і дізналися, що гусениця, яка живе на шовковому дереві, дарує нам чудово красиві шовкові тканини.

У східних країнах і в Середній Азії до тутовому дерева ставляться як до святині. Кора — це прекрасний матеріал для амулетів і оберегів. У дворі під цим деревом ставлять стіл, де збирається вся родина, адже злі духи бояться підійти до тутовнику, і всі члени сімейства тут знаходяться в безпеці.

Жителі Європи познайомилися з цим дивовижним рослиною в 12 столітті. З 17 століття його почали вирощувати і в Росії, в регіонах, розташованих недалеко від Москви. Але клімат тут виявився невідповідним для культивації шовковиці білої, по причині своєї суворості і холодів. Тому вирощування перемістили на південь. В даний час шовковичне дерево зустрічається і в культурному, і в дикому вигляді.

Дивіться також  Зимовий гриб: склад, калорійність фламмулины, користь, рецепти

Отже, шовковиця біла — це рослина, яка дає відмінні за смаком і ароматом плоди, крім того, вони ще й дуже корисні для здоров’я. Їсти їх можна і в сирому, і в термічно обробленому вигляді. Існує безліч рецептів з цими ягодами. Є страви, які споживають відразу після приготування, а є такі, які зберігаються і на зиму: варення, джеми, компоти, вина і сушений продукт. Роздобути плоди можна на ринках і в супермаркетах. Але найкраще посадити дерево у себе на ділянці і вирощувати ці ягоди самостійно, будучи впевненими в їх повної корисності та відсутності всяких хімікатів. До того ж рослина це буде оберегом для всієї родини від поганої енергії і поганих людей.