Особливості виготовлення сиропу агави
В якості вихідної сировини найчастіше використовують центральний стебло сукулент, але іноді і бутони. У всіх випадках потрібну частину зрізають, використовуючи замість різака спеціальну округлу лопату — коа. Нею ж і видаляють листя. Пінья — частина рослини, яка після зрізання відростків нагадує велику шишку.
На заводі вихідне сировину промивають, подрібнюють в спеціальній установці, що нагадує дробарку, і заливають водою. Через кілька годин з набряклої маси видаляють деревні волокна.
В рідини, якій замочували пульпу агави, висока кількість інуліну — складного вуглеводу, який є природним пробіотиком. Настій поміщають в котли і піддають термічному гідролізу. На цей процес потрібно до 5 днів. При нагріванні і витримуванні при постійній температурі 40-45°С інулін розщеплюється на прості вуглеводи — фруктозу і глюкозу, моносахариди.
Сироп фільтрують. Чим вона світліша, тим більше часу приділяють цьому процесу і тим менше корисних речовин в ньому залишається, так як для збільшення прозорості використовують ферментативні засоби та хімічні речовини. Згущення проводять у вакуумних установках, а для охолодження прокачують через спіральні трубки, встановлені в резервуарі з постійно охолоджується водою. Далі продукт розфасовують по пластикових або скляних пляшках, закупорюють і поставляють споживачам.
Місцеві жителі не роблять з стебла рослини агави сироп. Вони зрізають бутони, промивають, просушують і віджимають в спеціальних давилках, що нагадують м’ясорубки. Одержаний сік виварюють до загустіння. Температура нагрівання — 56°с. Якщо вихідна сировина перегріти, то фруктоолігосахариди розпадаються, і в складі продукту не буде ніяких корисних сполук — тільки 98% фруктози.
