Алича: склад, калорійність, користь рецепти

Цікаві факти про аличу

Вперше алича була виявлена в Закавказзі і Азії. На території Росії ці ягоди збирають в таких регіонах, як Краснодарський край, Ростовська, Білгородській, Курській, Воронезькій, Брянській та деяких інших областях.

Довгий час алича вирощувалася в південних областях, а в середині минулого століття, завдяки роботі селекціонерів, її почали висаджувати і в північних частинах Росії (Ленінградська область).

В період цвітіння дерева дуже гарні, тому їх використовують при посадці садів і для ландшафтного декору. Крім дерев, вирощених людьми, дуже часто зустрічаються і дикорослі. Вони мають багато плодів, і при бажанні можна збирати відрами такі «нічийні» ягоди. До речі, алича дозріває в серпні або вересні. З одного дерева можна зібрати до 300 кг врожаю.

Це дерево можна розмножувати живцями, відводами і насінням. Порівняно зі сливою, алича не боїться різних шкідників і посухи, і, більш того, її легко перевозити.

Нині є 3 найбільш поширених виду аличі: типова (ягода Кавказу, Балкан і Малої Азії), східна (ягода Ірану та Афганістану) і великоплідна (це місцеві виведені сорти України).

Отже, алича — це «комора» вітамінів і мінералів. Якщо здоров’я дозволяє, то її свіжу треба їсти кожен день. Магазини та супермаркети не готові порадувати нас різноманітністю консервації з цією ягодою, тому виділіть час та зробіть собі запаси аличі на зиму, адже наш організм вимагає вітаміни не тільки в теплий сезон, але і коли на вулиці холодно.

Дивіться також  Бербері: склад, калорійність, користь, рецепти